Donation to the Channel:
PayPal - abrygida@gmail.com
Підтримка каналу: картка (Приватбанк) - 5363542108429276
---
"1286-й день війна...
01.03.2022 я відкрив свій музичний фронт, на якому жодного дня не було паузи. Щоб допомагати світлу перемогти темряву, яка є супутником війни, продовжую щоденно ділитися вічною музикою у своєму виконанні.
Сьогодні прем'єра – "Вечірня пісня" К.Стеценка (віртуозна транскрипція І.Яшкевича). Це фрагмент запису ТV "Табачук" – прямий етер програми Кирила Стеценка "Рефлекс" від 13.05.1996, де я був гостем програми (відповідав на запитання і робив музичні паузи). Наступного дня відбувся мій перший офіційний сольний концерт в Україні у київському палаці культури "Славутич".
У сьогоднішнє відео А.Бригіда додав картини української художниці Марії Примаченко. Саме її творчість надихнула мультиплікаторів зробити фінальну музичну заставку – колискову до "Вечірньої казки" у програмі "На добраніч, діти!". Посилання на цю музичну заставку програми 80-90-х років минулого століття, з "Вечірньою піснею" К.Стеценка, – https://www.youtube.com/watch?v=NAFvc95_3Xg
Текст вірша "Вечірня пісня" Володимира Самійленка вперше надрукували у 1896-му році у журналі "Дзвінок", Львів (№ 6). На цей текст Кирило Стеценко створив музичну композицію, яка здобула широку популярність.
Точного року створення музики немає. Найнадійніша існуюча дата – публікація в збірці "Солоспіви" близько 1908-1909 років, а ранні концертні виконання дають підстави припускати, що мелодія могла з’явитися раніше – приблизно на початку ХХ сторіччя.
"Вечірня пісня"
1. Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
ПРИСПІВ (після кожного куплету):
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
2. Світи ще годину,
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати,
Теплом обгортай!
3. Без тебе так страшно
І темно надворі,
Хоч місяць і зорі
Освітять наш край.
4. Не слухає сонце,
За гору сідає
І нам посилає
На всю ніч — прощай!
Кирило Григорович Стеценко (1882–1922, прожив 39 років) – український композитор, хоровий диригент і громадський діяч, засновник Республіканської капели УНР.
Він батько композитора і скрипаля Вадима Стеценка та дід скрипаля Кирила Вадимовича Стеценка – народного артиста України (2020), який і запросив мене у 1996-му році стати гостем його телевізійного ток-шоу "Рефлекс".
Іван Адамович Яшкевич (1923–2000) — український радянський композитор, сліпий музикант (кнопковий акордеон), педагог. З 1950-го року викладав у Київській консерваторії. Мої уроки у завкафедри М.А.Давидова проходили на 4-му поверсі у 69-му кабінеті, а поруч, у 68-му, півстоліття пропрацював Іван Адамович Яшкевич. Написав багато віртуозних транскрипцій на відомі музичні твори.
Після його смерті на 68-му кабінеті консерваторії, де він працював, була встановлена меморіальна дошка з його ім'ям.
Але нещодавно у консерваторії захотіли спаплюжити пам'ять легенди цієї кафедри. Цю дошку зняли і повісили іншу, яка не відповідає дійсності. Зараз на її місці меморіальна дошка іншій людині, яка теж працювала багато років у консерваторії, але зовсім в іншому кабінеті – у флігелі (прибудові до консерваторії). Таким чином був створений прецедент спотворення історії тієї кафедри, де я навчався. Сподіваюсь, час знову розставить все на свої місця.
Мій фронт – музичний. Головна зброя – музика. Девіз незмінний: ПОКИ БАХАЮТЬ СНАРЯДИ ЗА ВІКНОМ, БУДУ У ВІДПОВІДЬ БАХАТИ БАХОМ та іншими композиторами.
Ще на день ми стали ближче до мирного життя у нашій країні.
Тримаймося, Україно! Обов'язково переможемо, бо ми того варті!!!"
(Ігор Завадський, 01.09.2025)
---
#accordion #zavadsky #ukrainesong #eveningsong #вечірня_пісня
PayPal - abrygida@gmail.com
Підтримка каналу: картка (Приватбанк) - 5363542108429276
---
"1286-й день війна...
01.03.2022 я відкрив свій музичний фронт, на якому жодного дня не було паузи. Щоб допомагати світлу перемогти темряву, яка є супутником війни, продовжую щоденно ділитися вічною музикою у своєму виконанні.
Сьогодні прем'єра – "Вечірня пісня" К.Стеценка (віртуозна транскрипція І.Яшкевича). Це фрагмент запису ТV "Табачук" – прямий етер програми Кирила Стеценка "Рефлекс" від 13.05.1996, де я був гостем програми (відповідав на запитання і робив музичні паузи). Наступного дня відбувся мій перший офіційний сольний концерт в Україні у київському палаці культури "Славутич".
У сьогоднішнє відео А.Бригіда додав картини української художниці Марії Примаченко. Саме її творчість надихнула мультиплікаторів зробити фінальну музичну заставку – колискову до "Вечірньої казки" у програмі "На добраніч, діти!". Посилання на цю музичну заставку програми 80-90-х років минулого століття, з "Вечірньою піснею" К.Стеценка, – https://www.youtube.com/watch?v=NAFvc95_3Xg
Текст вірша "Вечірня пісня" Володимира Самійленка вперше надрукували у 1896-му році у журналі "Дзвінок", Львів (№ 6). На цей текст Кирило Стеценко створив музичну композицію, яка здобула широку популярність.
Точного року створення музики немає. Найнадійніша існуюча дата – публікація в збірці "Солоспіви" близько 1908-1909 років, а ранні концертні виконання дають підстави припускати, що мелодія могла з’явитися раніше – приблизно на початку ХХ сторіччя.
"Вечірня пісня"
1. Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
ПРИСПІВ (після кожного куплету):
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
2. Світи ще годину,
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати,
Теплом обгортай!
3. Без тебе так страшно
І темно надворі,
Хоч місяць і зорі
Освітять наш край.
4. Не слухає сонце,
За гору сідає
І нам посилає
На всю ніч — прощай!
Кирило Григорович Стеценко (1882–1922, прожив 39 років) – український композитор, хоровий диригент і громадський діяч, засновник Республіканської капели УНР.
Він батько композитора і скрипаля Вадима Стеценка та дід скрипаля Кирила Вадимовича Стеценка – народного артиста України (2020), який і запросив мене у 1996-му році стати гостем його телевізійного ток-шоу "Рефлекс".
Іван Адамович Яшкевич (1923–2000) — український радянський композитор, сліпий музикант (кнопковий акордеон), педагог. З 1950-го року викладав у Київській консерваторії. Мої уроки у завкафедри М.А.Давидова проходили на 4-му поверсі у 69-му кабінеті, а поруч, у 68-му, півстоліття пропрацював Іван Адамович Яшкевич. Написав багато віртуозних транскрипцій на відомі музичні твори.
Після його смерті на 68-му кабінеті консерваторії, де він працював, була встановлена меморіальна дошка з його ім'ям.
Але нещодавно у консерваторії захотіли спаплюжити пам'ять легенди цієї кафедри. Цю дошку зняли і повісили іншу, яка не відповідає дійсності. Зараз на її місці меморіальна дошка іншій людині, яка теж працювала багато років у консерваторії, але зовсім в іншому кабінеті – у флігелі (прибудові до консерваторії). Таким чином був створений прецедент спотворення історії тієї кафедри, де я навчався. Сподіваюсь, час знову розставить все на свої місця.
Мій фронт – музичний. Головна зброя – музика. Девіз незмінний: ПОКИ БАХАЮТЬ СНАРЯДИ ЗА ВІКНОМ, БУДУ У ВІДПОВІДЬ БАХАТИ БАХОМ та іншими композиторами.
Ще на день ми стали ближче до мирного життя у нашій країні.
Тримаймося, Україно! Обов'язково переможемо, бо ми того варті!!!"
(Ігор Завадський, 01.09.2025)
---
#accordion #zavadsky #ukrainesong #eveningsong #вечірня_пісня
- Catégories
- Cours de Musique
- Mots-clés
- акордеон, завадськый, завадський
Commentaires